曠

Фоно-семантична сполука:

日 (сонце, день) - семантичний елемент, що вказує на світло, відкритість, яскравість.

廣 (широкий) - фонетичний елемент, що надає звучання та підсилює ідею простору.

Разом ієрогліф передає "широку, освітлену сонцем порожнечу", що поширюється на відчуття простору, відкритості або ясності.

Семантичний ряд:

- бути порожнім, незайнятим; пустим;

- бути великим, просторим, відкритим (як поле, рівнина, пустеля);

- світлий, ясний (асоціюється з сонячним світлом);

- переносне значення: широкий, толерантний, вільний, розкутий;

曠野 (광야) - пустеля, відкрита рівнина

曠大 (광대) - великий, неосяжний

曠古 (광고) - з давніх-давен, дуже старий

曠課 (광과) - прогул, відсутність на уроці (досл. "порожній урок")

曠達 (광달) - великодушний, вільнодушний

Яскравий/відкритий відтінок походить від елемента 日, тоді як 廣 закріплює широке/просторове значення.

У класичній літературі 曠 часто означає природний простір, підкреслюючи одночасно порожнечу і відкритість.