押

Фоно-семантична сполука:

手 - рука, дія рукою (семантичний компонент)

甲 - 갑, фонетичний компонент

Найдавніше і первинне значення 押 - "ставити знак або позначку рукою", особливо підпис, печатку або особисту позначку (手決).

У досучасній Східній Азії підпис на документі буквально робився шляхом натискання:

- печатки,

- відбитком нігтя,

- письмовий особистий знак.

Від цього фізичного акту натискання рукою значення розширювалося.

압인 (押印) - накладання печатки

압송 (押送) - конвоювання під охороною

압류 (押留 / 押收) - вилучення; накладення арешту

압수 (押收) - конфіскація

압도하다 (押倒) - пересилити (семантичне перекриття)

У досучасній Східній Азії підпис означав відповідальність. Печатка або знак були юридично обов'язковими, часто більше, ніж почерк.

Таким чином, 押 уособлює перехід:

рука → знак → відповідальність → влада → примус

Зв'язок з 壓:

押 і 壓 мають однакове корейське читання (압) і частково збігаються за значенням.

押

- юридичний, адміністративний, договірний

- підписувати, затримувати, закладати

壓

- фізичний тиск

- вага, стиснення, пригнічення

Однак класичні словники часто пишуть 押通壓, що означає, що вони можуть замінювати одне одного. Межа є функціональною, а не абсолютною.

Споріднені ієрогліфи:

壓 - натискати, стискати

印 - печатка, штамп

署 - офіційно підписувати

拘 - затримувати

留 - тримати, зберігати

質 - застава, забезпечення