拍

Фоносемантична сполука, складається з:

手 (рука) - семантичний компонент, вказує на ручну дію;

白 - фонетичний елемент, забезпечує вимову "bak / pāi".

Таким чином, первісне значення передбачає "вдаряти або плескати рукою".

Семантичний розвиток:

- плескати або бити;

- відбивати ритм (музики);

- одиниця ритму (такт);

- фотографувати;

- знімати (фільм).

Сучасне значення "фотографувати" метафорично походить від клацання або удару механізмів ранніх фотоапаратів.

박자 (拍子) - ритм; такт

박수 (拍手) - оплески

타박 (打拍) - ритмічні удари (рідко)

拍 підкреслює:

- світло, що вражає;

- ритмічна дія;

- багаторазове постукування.

У сучасному використанні поширюється на фотографічну та кінематографічну термінологію.

Споріднені ієрогліфи:

打 - удар

擊 - атакувати; вдарити

敲 - стукати

節 - ритм; суглоб

鼓 - барабан

Серед них 拍 поєднує ручний удар + ритмічну структуру + фотографічну дію.

Класичне / ідіоматичне вживання:

一拍即合 - "Миттєво погодитися".

拍案而起 - "Вдарити по столу і піднятися (в гніві)".

拍手稱快 - "Плескати в долоні в захваті".