壓

Фоносемантична сполука:

土 (흙 토, "земля") - семантичний, вказує на важкість або щось, що чинить силу, спрямовану вниз.

厭 (𝛽, "не любити, пригнічувати") - фонетична, що дає звук 압 і підсилює ідею притискання або обтяження.

Ієрогліф зображує щось важке, що тисне на землю, виражаючи як фізичний акт стиснення, так і переносне значення гноблення або придушення.

압력(壓力) - тиск, стиснення, напруження

압박(壓迫) - гноблення, примус, примушування

진압(鎭壓) - придушення, підкорення

억압(抑壓) - стримування, репресія, пригнічення

압사(壓死) - смерть через розчавлювання

У корейській мові 壓 часто поєднується з дієсловами 鎭 (придушувати) або 抑 (стримувати), утворюючи нюансовані терміни, що описують як фізичний, так і психологічний тиск.

壓 має те саме кореневе значення, що й 押 (누를 압), хоча 押 підкреслює натискання рукою, тоді як 壓 має ширше значення фізичної або системної ваги та придушення.

Історичне та класичне вживання:

У класичних китайських текстах 壓 часто означає політичне або соціальне пригнічення, а також природний тиск, наприклад, вагу або силу тяжіння.

《史記·項羽本紀》:

「天壓其上，地陷其下。」

"Небо натиснуло на нього, і земля провалилася під ним".

Тут 壓 виражає непереборну силу і приреченість.

《漢書》:

「以威壓諸侯。」

"Він використовував свою міць, щоб підкорити феодалів".

Ці вживання ілюструють 壓 як силу домінування або всесильного контролю, як у прямому, так і в переносному значенні.