念

Фоно-семантична сполука:

心 ("серце, душа") - семантичний, вказує на думку та емоції;

今 ("зараз, теперішній") - фонетичний елемент, що надає звуку 념/𝛽.

Спочатку ієрогліф зображував розум, зосереджений на теперішньому часі, пізніше його значення розширилося до думки, пам'яті чи спогадів.

Семантичний діапазон:

- думка, ідея, міркування;

- думати, згадувати, пригадувати;

- туга, турбота, піклування;

염불 (念佛) – буддійське співання, повторення імені Будди

효원 (念願) - щире побажання, сердечне прагнення

기념 (紀念) - вшанування, пам'ять

동념 (同念) - спільна думка, спільна турбота

념의 (念義) - пам'ять про праведність, моральні міркування

효두 (念頭) - розум, міркування ("в голові")

Буддійський контекст: уважність, зосередженість думки (зокрема, в 효불 念佛 "уважне повторення імені Будди").