孰

Утворений від 享 (насолоджуватися, приносити в жертву), що зображує підготовку жертвоприношень, у поєднанні з 丮 (хапати, тримати). З часом 丮 трансформувалося в 丸 (таблеткоподібна форма), надавши сучасну форму.

У Шовень цзєцзи (説文解字 shuōwén jiězì) його помилково проаналізували як фонетичну сполуку, запозичену з 𦎧, але елемент 羊 в 𦎧 не засвідчений у ранніх формах, тому це вважається помилкою.

Спочатку означало "готувати, готувати їжу", але пізніше через фонетичне запозичення розширилося до питального значення "хто/який".

Для розрізнення була створена форма 熟 (стиглий, приготований) з 火 (вогонь) для значення "готувати".

Семантичний діапазон:

- хто, яка особа;

- який (з-поміж альтернатив);

- що (питальне, літературне).

숙위(孰爲) - хто це? кого вважають...

숙호(孰好) - що краще?

숙시(孰是) - хто/що має рацію?

숙불(孰不) - хто не...? (риторичне)

У конфуціанських текстах та інших класичних творах 孰 часто з'являється в риторичних або рефлексивних питаннях, часто для протиставлення людської поведінки або морального вибору:

孰能無過 - "Хто може бути безгрішним?" (Аналекти)

孰若仁者 - "Хто дорівнює доброзичливій людині?"

Таким чином, 孰 часто обрамляє моральну рефлексію, підкреслюючи контраст між ідеалом і реальністю, запрошуючи до самоаналізу, а не до буквального дослідження.