因
- причина, привід, підстава;
Етимологія
Піктографічне походження:
囗 (огорожа, межа) зображує килимок або сидіння;
大 (великий, людина) - зображує людину, яка лежить або сидить всередині огородження.
Спочатку означало "килимок" або "сидіння". Пізніше це значення було розділене на 茵 (килимок, подушка) з додаванням 艹 для більшої ясності.
Значення змінилося на "залежати від", "ґрунтуватися на", а потім далі на "викликати, спричиняти".
Семантичний діапазон:
- зумовлюватися, залежати від (말미암다, 인하다);
- причина, підстава (원인, 까닭);
- за розширенням, фактор або обставина.
Використання у корейській мові
원인 (原因) - причина, походження
인과 (因果) - причина і наслідок (буддійська/конфуціанська концепція)
인연 (因緣) - кармічний зв'язок, доля, спорідненість
인하다 (因-) - бути викликаним, обумовленим
Додаткові примітки
У буддійській та конфуціанській думці 因 є центральним у концепції 因果 (причина і наслідок, карма). Кожна дія (因) неминуче призводить до результату (果), формуючи моральну та вселенську основу для справедливості та відповідальності.
У повсякденній корейській мові дієслівна форма "~에 인하다" є формальним виразом, що означає "бути зумовленим" або "спричиненим".
- 田大 (WK)
- ⿴ 囗 大