則

Спочатку це була складна ідеограма:

鼎 (казан-триніжок) слугував фонетичною та семантичною основою. 鼎 був священною посудиною, що символізувала закон, владу та ритуальний порядок.

Збоку додавалося 刂 (ніж, лезо), що вказувало на те, що на посудині вирізані або вигравірувані правила.

Таким чином, ієрогліф зображує "гравіювання правил на ритуальному казані", поширюючись на ідею правил, законів, стандартів.

З часом 鼎 в цьому ієрогліфі було спрощено до форми, схожої на 貝, що призвело до багатовікового неправильного тлумачення (вважалося, що воно означає "гроші + ніж"). Сучасна палеографія з'ясувала, що справжнім джерелом є 鼎.

Семантичний ряд:

- закон, правило, постанова (법칙, 규칙);

- норма, принцип, зразок (원칙, 준칙);

- класичне вживання: "тоді, таким чином" як прислівниковий сполучник;

- за розширенням: критерій, модель, прецедент.

법칙 (法則) - природне право, принцип

규칙 (規則) - правило, норма

준칙 (準則) - настанова, стандарт

則天 (칙천) - "правило під Небом"

У конфуціанських текстах 則 є ключовим маркером нормативних принципів: стандартів, за якими людина діє. Наприклад, "君子則仁" - "благородна людина використовує доброзичливість як своє правило".

У даоських творах 則 часто функціонує як прислівник ("таким чином, тоді"), позначаючи хід міркувань.

У буддійських перекладах він часто з'являється в умовній логіці: "若人能行此法，則得解脫" - "Якщо людина практикує цю Дхарму, то вона досягає звільнення".

Ранні форми на основі 鼎; спрощення, схожі на 貝