似

Фоно-семантична сполука:

人 (사람 인) - особа, що забезпечує семантичний елемент.

以 (써 이) - фонетичний компонент, що надає звучання.

Таким чином, ієрогліф спочатку означав "нагадувати людину", поширюючись на схожість або аналогію в більш загальному сенсі.

Семантичний діапазон:

- нагадувати, бути схожим на;

- здаватися, ніби;

- порівнювати, бути схожим.

似 (상사) - нагадувати, бути схожим

似乎 (사호) - здається, мабуть

類似 (유사) - аналогічний, подібний

似是而非 (사시이비) - начебто правильний, але насправді неправильний

У класичній китайській думці 似 часто використовується для проведення аналогій: порівняння людської сфери з природним або вселенським порядком. Це узгоджується з конфуціанською та даоською традиціями, які шукали істину у відповідності.

Поняття подібності (似) також було важливим в естетиці: у ранньому китайському живописі та поезії 似 описувало, як мистецтво нагадує реальність - не в точному копіюванні, а в захопленні її сутнісного духу.

Концепція подібності, виражена 似, тісно пов'язана з біблійним вченням про те, що людина була створена "на образ і подобу Божу" (imago Dei, Буття 1:26-27).

У християнському богослов'ї ця подоба підкреслює людську гідність, моральну спроможність і покликання відображати божественні атрибути, такі як любов, справедливість і святість. Таким чином, 似 можна розглядати не лише як "подібність" у загальному сенсі, але й як вказівку на глибоку богословську ідею відображення людиною Божої природи у творінні.