若

Фоно-семантична сполука або, альтернативно, ідеограматична сполука, залежно від інтерпретації.

Загальний аналіз:

艹 (풀 초) - семантичний показник, що вказує на "зростання", "ніжність" або "м'якість".

右 (오른쪽 우) - фонетичний компонент, що дає звук yak / ruò і означає "рух до" або "відповідність".

Шовень цзєцзи (說文解字):

「若，順也。从艸，右聲。」

"若 означає погоджуватися, відповідати. Складається з 艸 (трава) та звуку 右".

Спочатку ієрогліф означав "м'який, податливий, ніжний, як молодий паросток" - звідси значення, пов'язані з молодістю та подібністю.

З часом його семантичне поле розширилося, охопивши схожість, аналогію та гіпотетичні умови в класичній граматиці.

Кореневе значення 若 - це м'якість і подібність - гнучкість молодих рослин (艹), що гнуться за вітром.

Ця метафора піддатливості ще живого перетворилася на подібність, схожість та умовні ситуації ("якщо це, то те").

Фізичний - абстрактний: "ніжний, лагідний" → "подібний, схожий".

Описовий - граматичний: вживається як, ніби, припустимо, наче, як.

Фонетичний - доктринальний: прийнятий як фонетичний елемент у буддійських транслітераціях, таких як 般若 (prajñā).

若干 (약간) - кілька, деякі

若是 (약시) - якщо так, то так

若乎 (약호) - ніби, немов, немовби

若此 (약차) - таким чином

譬若 (비약) - метафорично, наприклад

若水 (약수) - "Вода доброчесності" (з Дао де цзін, гл. 8)

若人 (약인) - така людина, такий чоловік

若年 (약년) - молодість, ранній вік

若草 (약초) - ніжна травичка, молода зелень

У буддистській термінології:

般若 (반야, prajñā) - трансцендентна мудрість, безпосереднє осяяння абсолютної істини.

Тут 若 слугує суто фонетичним елементом (야), запозиченим для позначення -jñā з санскриту.

У конфуціанській класиці 若 виступає як умовна або порівняльна частка, що виражає як аналогію, так і етичне узгодження:

「君子若人。」 (Ліцзі) - "Шляхетна людина схожа на цю людину (як зразок)".

У даоській філософії 若 означає гармонію через подібність - здатність слідувати Шляхом, стаючи гнучким і податливим, "як вода".

У буддизмі, як частина 般若, він стає священним терміном для позначення мудрості (праджня) - не інтелектуального міркування, а прямого, світлого прозріння в порожнечу явищ.

「般若波羅蜜多，照見五蘊皆空。」 (Сутра серця)

"Завдяки праджня (般若) людина усвідомлює, що всі сукупності порожні".

У цьому контексті 若 виходить за межі свого первісного значення "подібності", представляючи натомість усвідомлення того, що будь-яка подібність є ілюзією - істинне бачення не-дуальності.

У даоських текстах воно несе в собі конотації природної відповідності та спонтанності:

「上善若水。」 (Даодецзін, гл. 8)

"Найвища доброта подібна до води".

Тут 若 вказує на аналогію та відповідність - чесноту слідування природному потоку.

Символічна інтерпретація:

若, з його радикалом трави і фонетичним значенням врожайності, уособлює м'яке підпорядкування природному порядку.

Він втілює даоську чесноту 柔 (м'якість) - гнучкість і узгодженість зі Шляхом.

Як буддійська транслітерація, вона вказує на те, що подібність виходить за межі самої форми:

- бачити всі форми як відображення,

- пробудження до мудрості (般若), що лежить за межами форми.

Таким чином, 若 поєднує природне, мовне та духовне - від гнучкої трави, що гнеться під вітром, до людського серця, що прагне істини.

Від даоської гармонії (若水) до буддійської мудрості (般若), ієрогліф охоплює весь спектр уподібнення і пробудження - усвідомлення того, що бути подібним до Шляху означає, по суті, бути одним цілим з ним.