拳

Фоносемантична сполука:

手 (рука) - семантичний компонент

龹 (권) - фонетичний компонент, зображує щось згорнуте або стиснуте, передає ідею збирання, згортання або скручування всередину, що візуально та концептуально відповідає дії стискання кулака.

Оригінальним зображенням є рука, міцно стиснута в кулак, що формує кулак.

권투 (拳鬪) - бокс

권법 (拳法) - кулачні прийоми; бойові мистецтва

권력 (拳力) - фізична сила; груба сила (літературне)

공권력 (公權力) - державна влада (метафоричне розширення)

拳 займає центральну концептуальну роль у східноазійській бойовій культурі:

- він представляє людське тіло як зброю

- символізує дисципліну, тренування та контрольовану силу

У філософії бойових мистецтв 拳 часто використовується в парі з:

心 (душа) - духовна дисципліна

氣 / 气 (енергія) - внутрішня сила

Таким чином, 拳 - це не грубе насильство, а тренована сила, керована наміром.

У класичних текстах 拳 часто з'являється в контекстах, що стосуються:

- фізичної сили

- опору або непокори

- боротьби або особистої боротьби

Стискання кулака символізувало рішучість або гнів, а не лише насильство.

Споріднені ієрогліфи:

掌 - долоня

手 - рука

擊 / 击 - бити

武 - бойовий; військовий

力 - сила