峰

Фоносемантична сполука:

山 (гора) - семантичний, вказує на зв'язок з горами.

夆 (тягнути, витягувати вперед; фонетичний елемент) - забезпечує звук.

Таким чином первісно позначаючи гостру виступаючу частину гірського хребта.

Семантичний діапазон:

- гірський пік, вершина, хребет;

- найвища точка або верхівка споруди;

- переносні: кульмінація, вершина, пік досягнення.

山峰 (산봉) - гірська вершина

高峰 (고봉) - висока вершина; також переносно велика постать або високе досягнення

群峰 (군봉) - група вершин

巔峰 (전봉) - вершина, пік, кульмінація

峰會 / 정상회담 (봉회) - зустріч на вищому рівні (політична)

У сучасних китайській, японській та корейській мовах 峰 часто з'являється в політичному та культурному контекстах, метафорично позначаючи зустрічі на вищому рівні (дипломатія на вищому рівні) або вершину успіху.

峯 - старіша альтернативна форма. У китайських спрощених ієрогліфах 峰 є стандартною формою (використовується як спрощена форма 峯).