峰

Фоносемантична сполука:

山 (гора) - семантичний, вказує на зв'язок з горами.

夆 (тягнути, витягувати вперед; фонетичний елемент) - забезпечує звук.

Таким чином первісно позначав гостру виступаючу частину гірського хребта.

Семантичний діапазон:

- гірський пік, вершина, хребет;

- найвища точка або верхівка споруди;

- переносні: кульмінація, вершина, пік досягнення.

山峰 (산봉) - гірська вершина

高峰 (고봉) - висока вершина; також переносно велика постать або високе досягнення

群峰 (군봉) - група вершин

巔峰 (전봉) - вершина, пік, кульмінація

峰會 / 정상회담 (봉회) - зустріч на вищому рівні (політична)

Хоча форма 峯 не є стандартною в Кореї, вона домінує в топонімах:

道峯區 (Добон-гу, Сеул)

雪嶽峯 (варіанти написання)

Це відображає консервативну традицію називання, де перевага надається старим або візуально виразним формам.

У сучасних китайській, японській та корейській мовах 峰 часто з'являється в політичному та культурному контекстах, метафорично позначаючи зустрічі на вищому рівні (дипломатія на вищому рівні) або вершину успіху.

У географії, поезії та метафорах він позначає:

- межу підйому

- момент ясності

- видимий результат накопичених шарів

Таким чином, 峯 - це не просто гірська вершина, а символ прибуття після сходження.

Семантично пов'язані ієрогліфи:

岳 - висока гора; священна вершина

嶺 - гірський хребет

巔 - вершина; найвища точка

頂 - вершина; корона

Контрастні:

谷 - долина

壑 - яр

坡 - схил

峯 (U+5CEF) - старіша альтернативна форма.

У китайських спрощених ієрогліфах 峰 є стандартною формою (використовується як спрощена форма 峯).

У класичній китайській мові 峯 / 峰 часто взаємозамінні в рукописах.