語

Охоплює ідеї розмовної комунікації та самої мови.

Репрезентативні значення: інформувати, оголошувати, говорити / розмовляти, відповідати, пояснювати.

Це фоносемантична сполука, утворена шляхом комбінування:

言 (언) - компонент, що вказує на значення ("мова, слова");

吾 (오) - компонент, що вказує на звук.

На думку етимологів, якщо розглядати суто фонологічно (за звучанням), то 語 є первісною формою, а 言 пізніше походить від неї.

《說文解字》 (Шовень цзєцзи):

「語，論也。」

"語 означає обговорювати / говорити".

У сучасній корейській мові:

Слова з 언 (言), як правило, стосуються змісту мовлення (наприклад, 발언 заява, 언론 преса).

Слова з 어 (語) часто стосуються форми або класифікації мови (наприклад, 어휘 словниковий запас, 국어 національна мова).

언어 (言語) - мова

어휘 (語彙) - словниковий запас

어법 (語法) - граматика

어순 (語順) - порядок слів

어감 (語感) - мовні нюанси; відчуття слів

어조 (語調) - тон мови

구어 (口語) - розмовна мова

문어 (文語) - письмова мова

Споріднені символи:

言 - мова; слова (більш абстрактно)

話 - розмова; бесіда

詞 - слова; словник (літературний)

文 - письмова мова; текст

語 підкреслює змістовну мову, а не шум. Він з'єднує усну та письмову мову.

Класичні цитати:

《論語》 (Аналекти)

「君子欲訥於言而敏於行。」

"Шляхетна людина бажає бути повільною в словах і швидкою в діях".

Тут 言 та 語 належать до одного семантичного поля мови.

《史記》 (Записи великого історика)

「不可同日而語。」

"Про них не можна говорити в один день" - не можна порівнювати.