誕

Це фоно-семантична сполука, що складається з:

言 ("мова, слова") як семантичний елемент;

延 ("розширювати, продовжувати") як фонетичний елемент.

У ієрогліфа розвинулися два окремі семантичні поля:

Народження - "народжуватися, давати життя":

탄생 (誕生) - народження, різдво

성탄 (聖誕) - святе народження, найчастіше Різдво

Неправда - "говорити неправду", "вигадувати", що відображає ідею про те, що слова "виходять" за межі істини:

허탄 (虛誕) - абсурдний, фальшивий, безпідставний

기탄 (忌誕) - застереження, небажання (досл. уникати + неправда)

Таким чином, 誕 поєднує в собі сенс появи на світ з переносним значенням слів, розтягнутих у фальш, роблячи його ієрогліфом, що поєднує в собі як творення, так і обман за змістом.