薔

Фоносемантична сполука:

艸 (трав'яний / рослинний радикал) - вказує на рослину

嗇 (скупий; закритий; щільний) - забезпечує звук

Спочатку ієрогліф читався з вимовою, наближеною до 색, що відображено в старокитайських читаннях, таких як 所力切.

Сучасне китайсько-корейське читання 장 (莊/牆 계열) є пізнішим фонетичним запозиченням, на яке вплинула вимова 牆 (담 장), а не початкове фонетичне значення 嗇.

У класичній китайській мові 薔 широко позначав колючі в'юнкі рослини. З часом він закріпився саме за трояндами в парі з 薇. Самостійний ієрогліф вийшов з практичного вжитку.

薔 зазвичай не з'являється самостійно у реальному використанні. Троянда, зокрема, як частина бінома 薔薇.

薔薇 (장미) - троянда

Це класичний приклад двоскладового слова (連綿詞):

- обидва ієрогліфи нероздільні

- жоден з них не використовується самостійно у звичайній мові

薔薇 часто з'являється у:

- класичній поезії

- літературних описах садів

- романтичних та естетичних образах

Через своє обмежене вживання 薔 має сильний поетичний і ботанічний відтінок.

Споріднені ієрогліфи:

薇 - папороть; дикоросла рослина (другий ієрогліф у 薔薇)

花 - квітка

梅 - цвіт сливи

菊 - хризантема

蓮 - лотос