粹

Фоносемантична сполука:

米 - семантичний компонент ("рис; зерно"), що вказує на щось рафіноване або оброблене

卒 - фонетичний компонент, що забезпечує звук "су"

Первісне значення - рис, очищений до найтоншого стану, з якого розвинулися абстрактні значення чистоти та сутності.

純粹 (순수) - чистий; незмішаний

精粹 (정수) - квінтесенція; витончена сутність

國粹 (국수) - національна сутність; культурна спадщина

粹白 (수백) - чистий білий (літературне)

粹 з'являється переважно в літературному, філософському та академічному контекстах, часто описуючи:

- моральну або інтелектуальну чистоту

- саму сутність, квінтесенцію

- щось вільне від домішок

Споріднені ієрогліфи:

純 - чистий; незмішаний

精 - сутність; витончений

粹 - витончена чистота

卒 - фонетична основа

粹 відрізняється від 純:

純 - незмішаний, простий, не фальсифікований

粹 - очищений до найкращої або основної форми

Таким чином, 粹 часто означає відбір, дистиляцію або піднесення, а не просто відсутність суміші.

Цитати в класичному стилі:

「取其精而去其粹。」

"Виділіть суть і видаліть шлак."

「文辭純粹而不雜。」

"Стиль чистий і незмішаний."

Тут 粹 підкреслює вишуканість і дистильовану якість, а не просто чистоту.