畔

У переносному значенні: межа, границя, сторона; також використовується у переносному значенні "протистояти, бунтувати" (як у 背畔 - відвертатися і бунтувати).

Фоносемантична сполука:

田 (밭 전) - семантичний компонент, вказує на поле або оброблювану землю.

半 (반 반) - фонетичний компонент, забезпечує звук bàn / ban і передає поняття поділу або відокремлення.

Так, 畔 первісно зображував "розділову лінію в полі", тобто піднятий гребінь або межу, що позначала поділ між земельними ділянками.

У Шовень цзєцзи (說文解字):

「畔，田界也。从田，半聲。」

"畔 означає межу поля; складається з 田 та фонетичного 半".

河畔 (하반) - берег річки

湖畔 (호반) - берег озера

田畔 (전반) - польова гряда; край сільськогосподарських угідь

背畔 (배반) - зрадити або повстати проти (дослівно "повернутися спиною до кордону")

У ранніх китайських текстах 畔 з'являється як у прямому, так і в переносному значенні.

З Книги од (詩經 - 小雅 - 車攻):

「薄伐玁狁，于彼田畔。」

"Вони злегка напали на Сяньюнь, там, біля кордонів полів". - Тут 畔 буквально означає край або межу оброблюваної землі.

У період Воюючих держав 畔 також почав означати "протистояти, бунтувати" - оскільки кордони та розмежування набули морального чи політичного значення (перетинання лінії → бунт).

Приклад (Цзочжуань - 28 рік Сі):

「諸侯有畔者。」

"Були феодали, які повстали".

Таким чином, ієрогліф еволюціонував від позначення фізичної межі поля до вираження абстрактної ідеї поділу або непокори.

Це яскравий приклад того, як просторові кордони в ранньому аграрному житті формували морально-політичний словник класичної китайської думки.