烽

Фоносемантична сполука, що складається з:

火 (вогонь) - семантичний компонент, що вказує на горіння або полум'я

夆 (끌 봉) - фонетичний компонент, що забезпечує звук "бонг"

У стародавньому Китаї та Кореї 烽 означав сигнальні вогні, які запалювали на сторожових вежах, горах чи укріпленнях для передачі термінової військової інформації, наприклад, про вторгнення ворога.

За часів Чжоу, Цинь і Хань широко застосовувалися сигнальні системи, що використовували дим вдень і вогонь вночі. Таким чином, ієрогліф 烽 став тісно пов'язаний з обороною кордонів, веденням війни та екстреним зв'язком.

烽火 (봉화) - сигнальний вогонь; військовий сигнальний вогонь

烽臺 (봉대) - сигнальна вежа

烽燧 (봉수) - система сигнальних вогнів (історичний термін)

烽煙 (봉연) - дим сигнальних вогнів; метафора війни

烽警 (봉경) - екстрена військова тривога (рідко, літературне)

烽 не слід плутати із загальними "вогняними" ієрогліфами; він стосується саме військової сигналізації.

Словосполучення 烽火 стало усталеним літературним висловом, що означає війну або надзвичайний стан, навіть якщо не йдеться про вогонь сигнальних ракет.

В історії Кореї системи сигнальних вогнів 봉수 (烽燧) відігравали вирішальну роль у міжміському зв'язку за часів династій Корьо та Чосон.

Сучасне використання здебільшого історичне, метафоричне або літературне, а не розмовне.

Пов'язані ієрогліфи:

火 - вогонь

煙 - дим

燧 - кремінний вогонь; сигнальний вогонь

警 - тривога, оповіщення

У класичній літературі 烽火 часто символізує війну, національну кризу та тривалий конфлікт, а не лише буквальний сигнальний вогонь.

《杜甫-春望》 ("Весняний вид" Ду Фу)

「烽火連三月，家書抵萬金。」

"Вогні маяків горіли три місяці поспіль; лист з дому коштував десять тисяч золотих".

「邊城一夜起烽火。」

"Однієї ночі з прикордонної фортеці піднялися сигнальні вогні".

「烽火不息，兵戈未休。」

"Поки не припиняться сигнальні вогні, війна не закінчиться".