曰

Ієрогліф складається з горизонтальної риски, укладеної в рамку, що символізує промову або декларацію. Це ідеограма, що зображує мову, яка виходить з рота.

У давніх формах вона виглядала як ᄇ-подібний ієрогліф (нагадує рот) з додатковою рискою зверху, що зображала мовлення. В епоху написів на ворожильних кістках він розділився на дві варіації: з центральною крапкою та з горизонтальною рискою праворуч. Останній став стандартним для бронзових написів, а в письмі печатки штрих трансформувався у форму ᄂ. У канцелярському письмі ця форма ᄂ перетворилася на пряму горизонтальну риску праворуч, і, нарешті, в статутному письмі кайшу ця риска була продубльована і ліворуч, що дало нам сучасну форму 曰.

Його реконструйована давньокитайська вимова виглядає як/*ɢwat/, і вважається, що воно етимологічно пов'язане з 話 (говорити).

Хоча 曰 означає "казати", вона використовується майже виключно у високому регістрі, офіційних або класичних контекстах - подібно до почесного імені.

Наприклад:

- У корейському перекладі Біблії "Ісус сказав" перекладається як "예수께서 대답하여 가라사대" за допомогою 曰.

- У конфуціанських текстах "공자님 가라사대" (Конфуцій сказав) також використовує 曰.

Як і 謂 (стверджувати), 曰 має супроводжуватися цитатою. Інші слова, такі як 言 (говорити) або 語 (розмовляти), можна використовувати більш вільно.

Його часто плутають з 日 (сонце/день) через схожу форму, але 曰 зазвичай має ширшу горизонтальну пропорцію і його середній штрих не торкається рамки, на відміну від 日.