料
- вимірювати, оцінювати;
- матеріал, інгредієнт;
- плата, збір;
Етимологія
Фоносемантична сполука, складається з:
米 (рис) - семантичний компонент, первісно пов'язаний із зерном, рисом, провізією;
斗 (두) - фонетичний компонент, мірна ємність, що надає вимові виразності.
Спочатку ієрогліф означав вимірювання зерна за допомогою 斗 (мірної ложки).
Семантичний розвиток:
- вимірювати → обчислювати → оцінювати;
- відміряне зерно → провізія → матеріали;
- матеріал → інгредієнт → сировина;
- вартість матеріалу → плата → збір.
Таким чином значення розширилося від фізичного вимірювання
до абстрактного підрахунку та фінансової вартості.
Використання у корейській мові
У корейській та японській мовах 料 часто має фінансове значення, наприклад, "плата, збір", а не лише "матеріал".
재료 (材料) - інгредієнт; матеріал
원료 (原料) - сировина
요금 (料金) - плата; тариф
수수료 (手數料) - комісія
자료 (資料) - дані, інформація
연료 (燃料) - паливо
식료품 (食料品) - продукти харчування
조료 (料) - приправа
Додаткові примітки
- 火木卜十 (FDYJ)
- ⿰ 米 斗