攀

攀 - фоносемантична сполука, що складається з:

手 (손 수) - "рука", що надає значення "хапати або тримати",

樊 (울타리 번) - фонетичний елемент, що також викликає образ переплетених гілок або огорожі.

Таким чином, значення - "обхопити рукою гілки".

攀登 (반등) - підніматися, підійматися (на гору або висоту)

攀緣 (반연) - шукати зв'язку або чіплятися (буддійське: прихильність)

攀附 (반부) - догоджати, чіплятися до когось впливового

攀談 (반담) - починати розмову, "хапатися за слова" (образно)

攀枝 (반지) - вхопитися за гілку; метафора шлюбного союзу

攀越 (반월) - масштабуватися, перелазити

攀 втілює людське прагнення піднятися або досягти вищого - фізично до вершини, соціально до просування.

Конфуціанські тексти іноді застерігають від 攀附權貴 ("чіплятися до сильних") як негідної поведінки, тоді як даоські та буддійські писання протиставляють 攀緣心 ("чіплятися до розуму") з відстороненістю.

У корейській мові це слово вживається переважно у значенні 등반 (登攀) "альпінізм".

У китайській мові поширене як у прямому, так і в переносному значенні (攀登高峰 "підкорювати вершину", 攀親 "шукати родинних зв'язків").