季
- сезон (особливо останній у циклі, наприклад, зима як останній сезон);
- кінець, завершальний етап;
- наймолодша дитина, наймолодший брат чи сестра;
Етимологія
Сполучний ієрогліф:
禾 (화, зерно, рослина рису) - семантичний компонент, що символізує врожай/сезон.
子 (자, дитина, син) - семантичний/фонетичний компонент, первісне значення "дитина".
Поєднання передбачає "наймолодший" або "останній", спочатку маючи на увазі наймолодшого сина в родині. Згодом він став означати "кінець циклу", "кінець року", сезону.
Використання у корейській мові
季節 (계절) - пора року
四季 (사계) - чотири пори року
季末 (계말) - кінець сезону, кінець семестру
季子 (계자) - молодший син; також використовується як шанобливе звертання в класичній китайській мові
孔子季孫 (공자계손) - наймолодший нащадок роду Конґ (Конфуція)
Слова, які походять від ієрогліфа 季
Додаткові примітки
Корейською (계): переважно використовується в 계절 ("сезон") та класичних іменах.
Китайською (jì): означає пору року; також з'являється в особистих іменах, особливо для молодших синів.
Японською (き, すえ): використовується у сполуках на позначення пори року (四季) або як суфікс в іменах.
У ввічливих іменах (字) у Стародавньому Китаї часто використовували 季 для наймолодшого сина, наприклад, 季札 (Цзі Чжа).
- 竹木弓木 (HDND)
- ⿱ 禾 子
