在

Утворюється як фоносемантична сполука:

土 (земля, ґрунт) забезпечує семантичний елемент, що вказує на присутність у певному місці.

才 (талант, здібність) забезпечує фонетичний компонент.

Початкове значення: "перебувати в землі/на місці", пізніше розширене до загального існування та присутності.

Семантичний діапазон:

- існувати, бути присутнім (존재하다, 있다);

- перебувати на/в (소재하다);

- бути присутнім, бути присутнім (출석하다);

존재 (存在) - існування, існувати

부재 (不在) - відсутність, неіснування

소재지 (所在地) - місцезнаходження, адреса

현재 (現在) - теперішній час, "зараз"

재학 (在學) - бути зарахованим до школи

재직 (在職) - займати посаду, перебувати на посаді

存 (존) також означає "існувати", але підкреслює безперервність, збереження або утримання (наприклад, 보존 "зберігати"). 存 означає існування з точки зору родоводу, спадкоємності або спадщини.

在 (재) підкреслює фізичну присутність або місцезнаходження - бути "на" або "в" певному місці або часі.

有 (유) перетинається за значенням ("існувати"), але передусім означає володіння або власність ("мати").

Історична/лінгвістична примітка:

У середньовічнокорейській мові 在 була глосифікована як 겨다, яка збереглася лише у почесній формі 계시다 ("бути присутнім").

У сучасній китайській мові 在 використовується як маркер прогресивного аспекту (наприклад, 我在吃飯 - "я їм").

В японській мові 在 читається як ある ("бути, існувати") у певних контекстах, часто на позначення фізичного розміщення або присутності.