垈
- ділянка будинку;
- земельна ділянка;
- присадибна ділянка;
垈 позначає ділянку землі, підготовлену для проживання - ділянку, на якій стоїть будинок, або ділянку, зарезервовану під забудову.
Це національний ієрогліф (國字), створений у Кореї (а згодом і в Японії) для позначення місцевого поняття, яке не повністю охоплюється класичними китайськими ієрогліфами.
Етимологія
Семантична сполука, утворена шляхом складання:
代 (대신할대) - фонетична основа, запозичена за звучанням dae, що первісно означав "замінити" або "досягти успіху".
土 (흙 토) - семантичний компонент, що позначає землю, ґрунт.
Спочатку слово 대 ("ділянка землі, фундамент") писалося з 代, через фонетичне запозичення схожого за звучанням ієрогліфа для нового значення.
Пізніше, щоб зробити семантичний намір більш чітким, радикал землі 土 був доданий внизу, утворюючи виразний національний ієрогліф 垈, буквально "земля (土) під 代".
Пояснення (місцеве походження):
Хтось, помітивши, що 代 вільно вживається в значенні "ділянка під будинком", створив нову форму з 土 внизу, щоб уточнити його значення - таким чином, 垈 з'явилося як уточнена графіка, а не як суто етимологічна еволюція.
Таким чином, 垈 належить до категорії кокудзі (國字) - ієрогліфів, створених у Кореї та Японії для місцевих лексичних потреб.
Використання у корейській мові
垈地 (대지) - будівельний майданчик; земельна ділянка
垈名 (대명) - право власності на землю, назва ділянки
宅垈 (택대) - земля житлової забудови
垈號 (대호) - номер ділянки або призначення землі
田垈 (전대) - сільськогосподарські угіддя та присадибна ділянка
У сучасній корейській мові найпоширенішою формою залишається 대지 (垈地), що позначає житлову або будівельну землю в реєстрах власності та юридичному контексті.
В японській мові 垈 також зустрічається в деяких географічних назвах (地名), читається як -da або -tai, наприклад
山垈 (Yamatai)
垈村 (Таймура)
Хоча ієрогліф не є частиною загального набору кандзі дзьойо, він зберігся як кандзі дзінмеййо (人名用漢字) в особистих та географічних назвах.
Слова, які походять від ієрогліфа 垈
Додаткові примітки
垈 не з'являється в доциньських або класичних китайських джерелах.
Його формування, ймовірно, відбулося в епоху після Хань, коли китайська культура ієрогліфів поширилася по всій Східній Азії.
У Кореї слово 대 використовувалося в значенні "ділянка" або "місце", а 代 слугувало фонетичним відповідником в адміністративних або юридичних текстах.
Таким чином, адаптація 土 під 代 відповідає загальноприйнятій східноазійській орфографічній практиці:
- семантичне уточнення шляхом додавання радикала (часто 土 для слів, пов'язаних із землею, 水 для рідин, 木 для дерев тощо)
- паралельно з іншими місцевими ієрогліфами, такими як 畓 (답, рисове поле) та 峴 (현, гірський перевал).
В Японії 垈 увійшов до словників, таких як гокудзі (国字), іноді його описують як "ієрогліф-привид" через його рідкісну та непослідовну появу в ранніх стандартах Юнікоду та JIS.
Символічне тлумачення:
Додавання 土 (земля) під 代 візуально символізує закріплення людського життя на землі — спадкування та заселення землі від одного покоління до іншого.
Це тонко віддзеркалює поняття спадкоємності (代) — те, що кожне покоління (代) спирається на землю (土) і передає її наступним поколінням.
Отже, 垈 — це більше, ніж просто «земля», це міцний фундамент, на якому ґрунтується людський рід і житло.
- 人心土 (OPG)
- ⿱ 代 土