圍

Утворюється як фоносемантичне поєднання складних слів:

囗 (에워쌀 위) - радикал "огорожі", що вказує на щось оточене або облямоване; та

韋 (가죽 위) - забезпечує як звучання (wéi / 위), так і тонкий семантичний відтінок гнучкості або охоплення.

Разом вони зображують "щось загорнуте або обтягнуте, як натягнута шкіра" - звідси і значення "охоплювати або оточувати".

Старовинні форми письма яскраво вказують на стіни або паркани, що огороджують внутрішній простір.

포위 (包圍) - облога, оточення

둘레 위 (周圍) - окружність, навколишня територія

방위 (方圍) - напрямок, оборонна позиція

Вживається як у геометричному контексті (наприклад, "периметр кола"), так і в стратегічному чи емоційному ("оточений людьми", "оточений горами").

圍 має сильні асоціації у військових, архітектурних і космологічних образах Східної Азії.

На війні він викликає тактичну ідею облоги або оточення (包圍) - армія, що оточує фортецю або місто.

В архітектурі та містобудуванні він означає стіни та кордони, що нагадують обнесені мурами столиці стародавніх Китаю та Кореї.

У класичній літературі 周圍 або 四圍 метафорично позначає оточення або навколишній світ - "замкнене коло" існування людини.

У каліграфії структура 圍 - врівноважений квадрат, що охоплює вигнуту внутрішню частину - символізує стримування сили: рух, обмежений формою.