求

Іноді несе в собі сенс нещастя (у ранньому використанні).

Початково ідеограма із зооморфним корінням.

У написах на ворожильних кістках 求 зображує домашню сороконіжку або комаху-вуховертку, з клішнями та сегментованим тілом.

Згодом воно стало означати "переслідувати, шукати", паралельно з рухом комахи.

Сучасна форма розглядається як фоносемантична сполука:

戈 або детермінанти, пов'язані з водою, у складених формах;

求 зберіг своє звучання в похідних ієрогліфах.

Семантичний діапазон:

- шукати, прагнути (구하다, 요구하다)

- просити, благати (청구하다)

- нещастя, провина (рідкісне, раннє значення, пов'язане з 咎)

요구 (要求) - вимагати, просити

구원 (救援) - рятувати

청구 (請求) - офіційне прохання, вимога

탐구 (探求) - дослідження, запит

추구 (追求) - переслідування, прагнення

Написи на ворожильних кістках засвідчують використання 求 як у значенні "шукати", так і в значенні "нещастя".

Комашине походження збереглося і в рідкісному ієрогліфі 蛷 ("вуховертка"), що має той самий графічний корінь.

Відрізняється від 裘 ("шуба"), хоча ранні лексикографи, такі як Сюй Шень у Шовень цзєцзи, плутали ці два слова, вважаючи 求 варіантом 裘. Пізніше палеографічні дослідження підтвердили, що це були різні ієрогліфи від самого початку. Ця плутанина походить від того, що Сюй Шень не бачив написи ворожильних кісток і інтерпретував лише пізніші форми.