掘

Фоно-семантична сполука, що складається з:

手 (рука) - семантичний компонент, вказує на ручну дію;

屈 - фонетичний компонент, що забезпечує звук (굴 / jué).

Спочатку цей ієрогліф означав копання землі шляхом згинання або штовхання всередину (屈 означає згинання).

Семантичний розвиток:

- копати землю;

- розкопувати землю;

- виявляти приховані предмети;

- відкривати талант або істину (метафорично).

Значення розширилося від фізичного копання до інтелектуального відкриття.

У корейській мові 掘 з'являється переважно в технічній або офіційній лексиці.

굴착 (掘鑿) - розкопки

발굴 (發掘) - розкопки; відкриття

굴진 (掘進) - прокладання тунелю; хід розкопок

掘 підкреслює активний рух копання, особливо вниз або всередину.

Споріднені ієрогліфи:

鑿 - свердлити; довбати

削 - різати

屈 - згинати (фонетична основа)

挖 - копати