採

Фоносемантичне та асоціативне сполучення, що походить від 采 (풍채 채), що означає "зовнішній вигляд", "збирати" або "вибирати".

До його складу входять

手 (손 수) - семантичний компонент, що вказує на дію, яку виконує рука.

采 (풍채 채) - фонетико-семантичний компонент, що означає "збирати", надаючи як звучання, так і значення.

Таким чином, 採 спочатку зображувало руку (手), яка зриває або збирає щось (采) - наприклад, фрукти, трави або мінерали - безпосередньо виражаючи акт ручного збору.

Згідно з Шовень цзєцзи (說文解字):

「採，取也。从手，采聲。」

"採 означає брати або збирати. Утворений з 手 ("рука") та фонетичного 采 ("збирати").

На ранніх бронзових формах та письмі печатки (金文, 篆書), ієрогліф показує витягнуту руку, що тягнеться до рослинної форми, підкреслюючи фізичний акт збирання або вибору.

採取 (채취) - збирати; приймати

採集 (채집) - збирати зразки; збирати врожай

採訪 (채방) - брати інтерв'ю; збирати інформацію

採掘 (채굴) - видобувати; добувати (корисні копалини)

採納 (채납) - приймати (думку або пропозицію)

採光 (채광) - освітлення; допуск денного світла

採用 (채용) - застосовувати; використовувати

採花 (채화) - збирати квіти

採血 (채혈) - брати кров

採藥 (채약) - збирати лікарські трави

採 має багате семантичне поле, що поєднує фізичну та інтелектуальну сфери - від збирання матеріальних речей до вибору чи прийняття ідей.

У ранніх аграрних суспільствах 採 означало насамперед збирання фруктів, трав або рослин, часто вживалося разом із 狩 (полювання) у виразі 采狩, що описує основні види діяльності ранніх людей:

「昔者先王之教民也，必使知采與狩。」 (Книга обрядів, 禮記-樂記)

"Коли стародавні царі навчали людей, вони спочатку вчили їх збирати та полювати".

З часом значення розширилося до відбору та прийняття, як матеріального, так і абстрактного.

Наприклад, у Книзі Хань (漢書):

「採其善者而從之。」

"Вибирай те, що хороше в інших, і наслідуй це".

Тут 採 виражає інтелектуальну проникливість - збирати мудрість з різних джерел.

У художньому та поетичному контекстах 採 часто з'являється у зв'язку з природою та красою:

採蓮 (채련) - "зривати квіти лотоса", поширений поетичний образ, що символізує чистоту і юну грацію.

Танський поет Ван Чанлін (王昌齡) пише:

「採蓮南塘秋，蓮花過人頭。」

"Збирати лотос на південному ставку восени - цвітіння піднімається над головою".

Таке образне використання 採 підкреслює елегантність і гармонію між людським життям і природою.