含

Початкове дієслово "тримати в роті; утримувати" належало до давнього ієрогліфу 今 у ворожильних кістках та бронзовому письмі.

Однак пізніше 今 було запозичене (假借) у значенні "зараз; теперішній час", тому було створено новий ієрогліф, щоб зберегти старе значення:

- додано 口 (입 구, рот) нижче

- збережено 今 зверху

→ утворився 含 "тримати в роті; утримувати".

Таким чином, 含 є семантико-фонетичною сполукою:

口 - семантичний елемент: рот

今 - фонетичний елемент і семантичний корінь (первісне значення: містити)

Структурні примітки:

Додавання 口 нижче утворює 含 - "утримувати, тримати".

Поєднання 口 і 今 утворює 吟 (읊을 음) - зовсім інший ієрогліф, що означає "скандувати".

Класичний словниковий доказ

Шовень цзєцзи (說文解字):

「含，口中有也。从口，今聲。」

"含 означає мати щось у роті. Утворено від 口 з фонетичним 今".

Це підтверджує первісне значення утримання.

Семантичний розвиток

Буквальне фізичне значення:

- тримати в роті

- фізично утримувати або охоплювати

Включати / містити:

- ширше семантичне розширення - "тримати всередині"

Приховувати (почуття, сенс):

- емоційне або моральне стримування

- наприклад, "стримувати образу", "стримувати прихильність", "стримувати сенс"

Мати на увазі / тонко натякати:

- у класичній прозі часто позначає 含意 "значення, що мається на увазі".

У корейській мові 含(함) використовується в китайсько-корейських словах, що містять, включають, приховують або мають на увазі.

Містити / включати:

含有 (함유) - 무엇을 포함함; містити; включати

含量 (함량) - 안에 든 양; кількість вмісту; відсотковий склад

含水 (함수) - 물을 머금음; вміст води; вологість

含笑 (함소) - 웃음을 머금음; злегка посміхатися; тримати посмішку

Емоційний / внутрішній стан:

含怨 (함원) - 원망을 품음; затаювати образу

含情 (함정) - 감정을 머금다; стримувати емоції; емоційна тонкість

含羞 (함수) - 수줍음을 머금다; соромитися; внутрішньо червоніти

Образні / літературні вирази:

含意 (함의) - 말 속에 담긴 뜻; неявне значення

含蓄 (함축) - 내포하고 아껴 담음; неявність; прихована глибина

含冤 (함원) - 원한을 담은 채 억울함; мовчки зносити несправедливість

Ці форми поширені в корейському академічному письмі, літературі та офіційній мові.

У тому числі несе в собі сильні конотації:

- внутрішність

- тиха стриманість

- тонка емоція

- імпліцитне значення

Це протилежність явному або відкритому вираженню.

Таким чином, 含蓄 (імпліцитність) і 含意 (імпліцитне значення) є ключовими поняттями в класичній поезії та літературній естетиці.

Цитати з класики:

《詩經-小雅-斯干》 (Книга пісень)

「含饴弄孙。」

"Тримаючи солодощі в роті, вони граються з онуками" - 含 = дослівно "тримати в роті".

《孟子-滕文公下》 (Мен-цзи)

「君子之心，含仁義。」

"Серце шляхетної людини містить доброзичливість і праведність" - 含 = вміщати в собі.

《楚辭-九章-惜誓》 (Чу Сі)

「含情未吐。」

"Приховувати емоції, але не висловлювати їх" - 含 = стримувати, тримати в собі.

《後漢書-楊震傳》 (Книга пізньої династії Хань)

「含垢藏疾，以成大器。」

"Зносити приниження і приховувати недоліки, щоб досягти величі" - 含垢 = мовчки зносити ганьбу.

《文選-陸機〈文賦〉》 (Веньсюань, Антологія літератури)

「含章綜藝。」

"Містить елегантність і збирає всі мистецтва разом" - 含 = нести, носити в собі.

Ці цитати демонструють повний семантичний діапазон: буквальне → моральне → переносне.