功

Фоно-семантична сполука:

力 ("сила, зусилля") забезпечує семантичний елемент.

工 ("ремесло, робота, ремісник") забезпечує фонетичний.

Разом вони виражають ідею зусиль у роботі - "досягнення, заслуга".

Семантичний діапазон:

- заслуга, досягнення, внесок (공로, 功勞);

- досягнення, успіх у справі (공적, 功績)

- майстерність, ремесло (공예, 工夫);

- крім того "功夫" (쿵aha) в китайській мові означає як "майстерність", так і "бойові мистецтва".

功勞 (공로) - заслуга, видатний внесок

成功 (성공) - успіх, досягнення

功績 (공적) - досягнення, гідні вчинки

立功 (입공) - встановлювати заслуги, надавати видатні послуги

苦功 (고공) - кропітка праця, важка робота

功夫 (공부/쿵데) - час, зусилля, військова майстерність

У конфуціанській думці 功 часто протиставляється 德 (чеснота): 德 означає внутрішнє моральне вдосконалення, а 功 - зовнішні досягнення. Ідеальний правитель або джентльмен поєднує в собі як 德, так і 功 - моральний авторитет і практичні досягнення.

У даоських текстах 功 іноді позначає 功夫 самовдосконалення та внутрішню практику, підкреслюючи важливість зусиль над зовнішнім визнанням.

У буддистському контексті 功德 (공덕) є центральним поняттям, що означає заслуги і чесноти, накопичені через добрі вчинки, медитацію і мудрість, які, як вважається, несуть кармічну користь.

Іноді пишеться в канцелярському стилі з більш кутастим 力.