霜

Фоносемантична сполука, що складається з:

雨 (дощ) - семантичний компонент, що вказує на погоду або опади;

相 - фонетичний компонент, що передає звук (상 / shuāng).

У ієрогліф візуально поєднується "дощ/атмосферна волога" з фонетичною вказівкою, що формує уявлення про замерзлу вологу - іній.

У корейській літературі 霜 часто з'являється в переносному значенні.

상설 (霜雪) - мороз і сніг

상엽 (霜葉) - вкрите памороззю листя

풍상 (風霜) - труднощі (літературна метафора)

백발상 (白髮如霜) - волосся біле, як іній (поетичний вираз)

霜 вказує на замерзлий конденсат на поверхнях.

У східноазійській поетичній традиції він має чітко виражену сезонність.

У метафоричному вживанні він часто виражає стійкість через випробування.

Споріднені ієрогліфи:

雪 - сніг

氷 / 冰 - лід

露 - роса

雨 - дощ

У класичній літературі мороз символізує:

- плин часу;

- старість;

- труднощі та витривалість;

- емоційну холодність.

Наприклад:

「白髮三千丈，緣愁似箇長」

Сиве волосся, довге, як іній, народжене з печалі.