郞

Фоносемантична сполука, що складається з:

邑 - семантичний компонент, пов'язаний з поселенням або людьми;

良 - фонетичний компонент, що позначає звук (랑 / láng). Ієрогліф спочатку означав чоловіка в громаді, а згодом набув таких значень, як юнак або чоловік.
Семантичний розвиток: - чоловік у громаді; - молодий чоловік або джентльмен; - чоловік або чоловіча постать.

신랑 (新郞) - наречений

낭군 (郞君) - чоловік (архаїчне або літературне)

화랑 (花郞) - хваран (елітна молодіжна група в Сілла)

Примітка: вимова варіюється між 랑 / 낭 залежно від позиції.

Ієрогліф часто з'являється в заголовках, іменах та історичних термінах. 郞 є старішою формою, тоді як 郎 частіше використовується сьогодні.
Споріднені ієрогліфи: 良 - добре (фонетичний компонент)

男 - чоловік

夫 - чоловік