逃

Фоносемантична сполука, що складається з:

辵 (쉬엄쉬엄 갈 착) - семантичний компонент, що вказує на рух, ходьбу або подорож.

兆 (억조 조) - фонетичний компонент, що забезпечує звук táo / do і означає знак або прикмету.

Шовень цзєцзи (說文解字) дає визначення:

"「逃，亡也。从辵兆聲。

"逃 означає втікати або рятуватися; складається з 辵 (рух) і звуку 兆".

На піктограмі зображено людину в русі до від'їзду, що підкреслює акт втечі, а не спокійну подорож.

Його семантичний діапазон включає як фізичну втечу, так і образне уникнення.

逃 (도) - тікати; рятуватися

逃亡 (도망) - політ; втеча; тікати

逃走 (도주) - тікати

逃避 (도피) - уникати; ухилятися

逃脫 (도탈) - вирватися на волю; втекти з ув'язнення

逃出 (도출) - вибігти; втекти

逃遁 (도둔) - ховатися; таємно відступати

逃學 (도학) - прогулювати; пропускати школу

逃稅 (도세) - ухиляння від сплати податків

逃役 (도역) - ухилення від призову до армії

逃城 (도성) - втеча з міста (архаїчне)

逃災 (도재) - втеча від лиха

逃債 (도채) - втеча від боргу

У переносному значенні:

도피처 (逃避處) - притулок; схованка.

도망자 (逃亡者) - утікач; біженець.

도주범 (逃走犯) - злочинець-утікач.

Словник Кансі (康熙字典) дає визначення:

「逃，亡也，避也。」

"逃 означає тікати або уникати".

У класичних текстах 逃 використовувався не лише для фізичної втечі, але й для морального та екзистенційного відходу.

Наприклад, у "Чжуан-цзи" (莊子-人間世):

「逃世之塵垢。」

"Втекти від пилу і скверни світу".

Тут 逃 означає духовну відстороненість, а не буквальну втечу.

Аналогічно, Книга Хань (漢書-刑法志) використовує 逃 в адміністративних контекстах:

「亡命逃竄者。」

"Ті, хто втік і сховався від покарання".

Графічно радикал 辵 позначає рух, тоді як фонетичний 兆 надає йому звучання та абстрактну конотацію "пророцтва або знаку", можливо, натякаючи на навмисну втечу - того, хто відчуває небезпеку і завчасно від'їжджає.

У корейській та китайській ідіоматиці 逃 може бути нейтральним або зневажливим, залежно від контексту:

нейтральне: 도피 (逃避) "ухилятися від небезпеки".

негативне: 도망 (逃亡) "втекти або ухилитися від відповідальності".

У філософській літературі 逃 може означати даоську чесноту відсторонення - "втечу" від заплутаності політики та прагнення зберегти чистоту "я".

На противагу цьому, конфуціанські письменники часто використовували його несхвально, як уникнення морального обов'язку.

Таким чином, моральний тон 逃 залежить від наміру:

- боягузтво, якщо втікаємо від обов'язку;

- мудрість, якщо уникаємо корупції.

逃, поєднуючи 辵 ("рух") і 兆 ("знак"), спочатку означав "віддалятися в очікуванні", отже, "тікати або рятуватися".

Його значення розширилося до фізичної втечі, ухиляння, уникнення та морального відходу.

Від утікачів і вигнанців до відлюдників і мудреців, 逃 позначає як інстинкт виживання, так і бажання вийти за межі.