痰

Відноситься до мокротиння або слизу, що утворюється в дихальних шляхах,

речовина, що виводиться під час кашлю або прочищення горла.

У медичному та метафоричному контекстах означає скупчення, застій або каламутність у тілі чи розумі.

Фоносемантична сполука, що складається з:

疒 (병들어 기댈 녁) - семантичний компонент, що означає "хвороба" або "захворювання".

炎 (불꽃 염) - фонетичний компонент, що надає звук "дам" та означає "жар" або "запалення".

Таким чином, композиція зображує хворобу (疒), спричинену внутрішнім теплом (炎), що символізує виділення мокротиння через тепло або запалення - ключове поняття в традиційній східноазійській медицині.

痰涎 (담연) - мокрота і слина

痰咳 (담해) - кашель з мокротою

痰氣 (담기) - мокрота і ци; внутрішній застій

痰熱 (담열) - синдром мокротиння-тепла (у традиційній медицині)

祛痰 (거담) - виводити мокротиння

化痰 (화담) - розчиняти мокротиння

痰癖 (담벽) - накопичення мокротиння

痰中帶血 (담중대혈) - мокрота з кров'ю

У традиційній китайській медицині (中醫) 痰 є однією з "шести патологічних речовин (六邪)", що утворюються, коли рідини в організмі застоюються через внутрішню спеку, вогкість або дисбаланс.

У класичній медицині 痰 не обмежувалося буквальним значенням слизу, а позначало будь-яку каламутну або в'язку речовину, що перешкоджає природному потоку ци (氣) в організмі.

Було визначено дві основні категорії:

寒痰 (холодна мокрота) - викликана холодом і вогкістю, проявляється у вигляді рідкого, прозорого мокротиння.

熱痰 (гаряче мокротиння) - спричинене внутрішнім теплом, утворює густий жовтий слиз.

У "Хуан-ді нейцзін Ліншу Сувень" (黃帝內經) говориться:

「痰者，濁氣也。」

"Мокрота - це каламутна ци".

Таким чином, 痰 стало метафорою розумового або емоційного застою - каламутних думок, нав'язливого занепокоєння або чіпких прив'язаностей.

У буддійських і даоських писаннях очищення "внутрішньої флегми" символізує очищення розуму і духу.

痰 уособлює нечистоту і застій, як фізичний, так і психологічний.

Радикал 疒 пов'язує його з хворобою і слабкістю, а 炎 вводить ідею жару і збудження.

Разом вони означають хворобу, що виникає через вогняний дисбаланс -

коли пристрасть, стрес або надлишок енергії конденсується у важкість і перешкоди.

「熱極則成痰。」

"Коли жар досягає своєї крайності, народжується мокрота".

Таким чином, 痰 втілює принцип, що безлад виникає, коли ясність затьмарюється - коли вогонь (емоція) горить без рівноваги, а рідина (життя) згущується в тягар.

痰 вчить, що очищення починається з балансу.

Подібно до того, як тіло виганяє мокротиння, щоб відновити дихання, розум також повинен звільнитися від плутанини та обурення, щоб відновити спокій.

「除心中之痰，則神自清。」

"Коли мокрота серця очищується, дух стає чистим".

Тому 痰 виступає як ієрогліф нечистоти та очищення, нагадуючи нам, що зцілення - це не просто відсутність хвороби, а повернення ясності тілу та розуму.