症

Фоносемантична сполука:

疒 (радикал хвороби) - семантичний компонент, хвороба, недуга

正 ("правильний", чжон) - фонетичний компонент, забезпечує звучання

Спочатку цей ієрогліф був спрощеною формою 證 (증거 증).

證 в основному означав "доказ", але з цього значення він також ніс в собі значення "ознаки хвороби" або "симптом".

У цьому медичному значенні люди зазвичай писали його як 症. Через це багато давніх китайських словників, зокрема словник Кансі (康熙字典), не вказували цей ієрогліф.

Пізніше, в Новий час, 症 повністю відокремився від 證 і набув самостійного статусу.

У корейській мові 症 використовується майже виключно в медичному контексті, позначає симптоми, а не причину хвороби. Часто вживається в парі з 病 (병), коли потрібне розрізнення.

증상 (症狀) - симптом

증세 (症勢) - розвиток симптомів

만성증 (慢性症) - хронічний стан

급성증 (急性症) - гострий стан

합병증 (合倂症) - ускладнення

후유증 (後遺症) - наслідки; продовження

임상증 (臨床症) - клінічні симптоми

Споріднені ієрогліфи:

病 - хвороба; недуга

疾 - хвороба; швидка хвороба

痢 - дизентерія

療 - лікування; терапія

症 означає видимі ознаки та прояви хвороби, а не саму хворобу. Він розвинувся як технічний медичний термін, що наголошує на спостереженні, діагностиці та стратегії лікування.

У класичній медицині виявлення 症 було важливим для постановки діагнозу.

Розрізнення 病 та 症 залишається важливим у східноазійській медицині.

Цитати з класики

《黃帝內經》 (Внутрішня класика Жовтого Імператора)

「審其症而治之。」

"Вивчіть симптоми, а потім лікуйте".

《醫宗金鑑》 (Золоте дзеркало медицини)

「症不同，治亦異。」

"Коли симптоми відрізняються, лікування також має відрізнятися".

《廣雅》 (Гуан'я)

「症，病之形也。」

"Симптоми - це видимі форми хвороби".