樹

Фоносемантична сполука:

木 (дерево, деревина) - семантичний елемент, що вказує на щось, пов'язане з деревами або деревиною.

尌 (зупинитися/стояти) - фонетичний елемент, також пов'язаний з ідеєю стояння прямо.

Початкова форма 尌, зображена в ієрогліфі на ворожильних кістках як 木 (дерево) плюс 又 (рука), показуючи акт посадки або встановлення дерева.

У бронзовому письмі 木 було спрощено до 屮, з додаванням 豆 (посудина) як фонетичного елемента.

Починаючи з весняно-осіннього періоду, 尌 стали читати переважно як "дерево". Для уточнення значення додали 木, утворивши 樹.

Щоб зберегти попереднє значення "встановлювати, зводити", було створено похідне 豎 (ставити вертикально), але з фонетичним 豆.

Семантичний діапазон:

- дерево, рослина;

- садити, вирощувати;

- встановлювати, зводити;

- утверджувати (ідеї, інституції, чесноти).

수목 (樹木) - дерева, ліс

가로수 (街路樹) - придорожні дерева

식수 (植樹) - посадка дерев

인격수양 (人格樹養) - формування характеру

수립 (樹立) - встановлення (системи, принципу або уряду)

Історичне фонетичне прочитання змістилося від shangsheng ("стояти, випростатися") до qisheng ("дерево"), що призвело до сучасного значення "дерево".