明

Спочатку мав дві давні графічні форми:

1. 明 - 日 + 月 (сонце + місяць)

Семантична сполука:

日 (сонце)

月 (місяць)

Символізує яскравість, поєднання двох небесних світил.

2. 朙 - 囧 + 月

Фоносемантична сполука:

月 дає семантичне поле "світло"

囧 забезпечує фонетичний елемент

朙 з'являється у написах на ворожильних кістках, бронзових написах і малому письмі печатки, співіснуючи з 明.

3. 眀 - альтернативна форма

Історично трактується як 目 ("око") - "світло для очей, ясний зір".

Сучасна палеографія розглядає 眀 як спрощену форму 囧, тобто похідну від 朙, а не буквально "око".

Ця форма збереглася в деяких архітектурних написах, таких як 준명당 (濬眀堂) та 중명전 (重眀殿) палацу Деоксугун.

Загальні значення:

명백(明白) - ясний, очевидний

명료(明了) - ясний, чіткий

명석(明晳) - яскравий, гострий на язик

명도 (明度) - яскравість (технічний термін)

Часові / календарні:

명일(明日) - завтра

명년(明年) - наступного року

Імена / назви:

명당(明堂) - зал освітлення; також "гарне геомантичне місце"

명조 (明朝) - династія Мін

明 символізує освітлення, розуміння, просвітлення, один з найбільш культурно багатих китайських ієрогліфів.

У класичній філософії (особливо даосизмі та конфуціанстві) 明 уособлює внутрішню ясність і моральну прозорість.

Його еволюція у вигляді двох форм (明 проти 朙) є класичним прикладом, що використовується в палеографії.

Класичні цитати:

《論語-為政》 (Аналекти 2:2)

「為政以德，譬如北辰，居其所而衆星共之。明。」

"Управляти державою за допомогою моралі — це як Північна зірка, яка залишається на своєму місці, а всі інші зірки обертаються навколо неї. Це і є ясність".

Тут 明 використовується в коментарях для позначення ясності або просвітлення.

《孟子-盡心上》 (Мен-цзи)

「大人者，言不必信，行不必果，惟義所在。明。」

"Велика людина не чіпляється жорстко за слова чи дії - лише за те, що правильно. Це і є ясність".

《老子》 (Лао-цзи)

「知人者智，自知者明。」

"Знати інших - це мудрість; знати себе - це ясність (просвітлення)".

《廣雅》 (Гуан'я)

「明，照也。」

"明 означає "сяяти".