攻

Насамперед означає атакувати або нападати, як у фізичному, так і в стратегічному сенсі. Він також має вторинні значення "прагнути до мети", "кидати виклик труднощам" або "інтенсивно вчитися" - атакувати проблему із зусиллями та наполегливістю.

Фоно-семантична сполука, що складається з:

攴 (칠 복) - семантичний компонент, що означає "бити" або "вдаряти", вказує на дію нападу або застосування сили.

工 (장인 공) - фонетичний компонент, що дає звук гонґ (공) і вказує на майстерність, вміння або розраховане зусилля.

Разом вони передають ідею "застосування сили з умінням і точністю", не сліпого насильства, а спрямованої, обдуманої атаки або зусилля.

攻擊 (공격) - атака; напад

進攻 (진공) - переходити в атаку; наступальний хід

反攻 (반공) - контратакувати

攻城 (공성) - облога або штурм міста

攻守 (공수) - напад і захист

攻陷 (공함) - захоплення або падіння (фортеці)

攻讀 (공독) - старанно вчитися (дослівно "нападати на читання")

攻克 (공극) - долати; завойовувати

攻關 (공관) - вирішувати ключову проблему

攻破 (공파) - прориватися; руйнувати

У давньокитайській військовій лексиці 攻 описував наступальні операції, зокрема штурм або облогу укріплень.

Воно означає ініціативу та рух, на відміну від 守 (оборона), яке підкреслює стабільність.

「攻者，動也；守者，靜也。」

"Атака - це рух; захист - це спокій" - Сунцзи, "Мистецтво війни" (孫子兵法).

У "Мистецтві війни" 攻 займає центральне місце в стратегії - мистецтві застосування розрахованої сили в потрібний момент:

「上兵伐謀，其次伐交，其次伐兵，其下攻城。」

"Найвищою формою ведення війни є атака на стратегію противника, далі йде атака на союзи, далі на армії, а найнижча - атака на міста, обнесені стінами".

Отже, 攻 - це не просто фізична агресія, а тактичний інтелект, ініціатива та вміле виконання - нанесення удару не грубою силою, а передбачливістю та точністю.

Розширені значення:

Через свою конотацію цілеспрямованих зусиль, 攻 також стало описувати академічну або інтелектуальну діяльність - "атакувати з навчанням" (공부하다, 攻讀).

「學而不攻，無所得也。」

"Вчитися, не атакуючи (із зусиллям), не приносить ніякої користі".

Таким чином, як на полі бою, так і в навчанні, 攻 виражає енергію, спрямовану на досягнення майстерності.

攻 символізує ініціативу, енергію та активний пошук.

Він означає наполегливу силу руху і прогресу, акт протистояння, а не відступу.

Проте класична філософія врівноважує 攻 з 守 (захист), навчаючи, що мудрість полягає в тому, щоб знати, коли наступати, а коли стримуватися.

「善攻者無怒，善守者無懼。」

"Той, хто добре нападає, не керується гнівом; той, хто добре захищається, не керується страхом".

攻 показує, що справжня сила вимірюється не руйнуванням, а точністю та цілеспрямованістю.

Це мистецтво цілеспрямованої волі - задіяти, кинути виклик, просуватися вперед - завжди загартовується розумінням.

「以智攻難，以毅攻成。」

"Використовуй мудрість, щоб подолати труднощі; використовуй наполегливість, щоб досягти успіху".

Таким чином, 攻 виступає символом вправних зусиль та сміливої ініціативи, активної сили, яка перетворює виклик на майстерність.