忍

Фоно-семантична сполука:

心 (серце, душа) - семантичний, позначає почуття та внутрішню силу;

刃 (лезо, вістря ножа) - фонетичний елемент; також семантично тлумачиться як "гострота, різання".

Первісно передавав ідею серця, що витримує біль леза, звідси "переносити труднощі", "терпіти".

Пізніше розширилося до позначення терпіння, толерантності, а в протилежному відтінку - жорстокості (як у 殘忍 "жорстокий").

Семантичний діапазон:

- витривалість, терплячість, терпіння;

- самоконтроль, стриманість;

- придушувати емоції або імпульси;

- у сполуках: жорстокість, нещадність (напр., 殘忍);

- переносно: стійкість у труднощах.

인내 (忍耐) - терпіння, витримка

잔인 (殘忍) - жорстокість, брутальність

참을성 (忍性) - терпіння, толерантність

불가불인 (不可不忍) - "не можу не витримати", неминуча витривалість

인욕 (忍辱) - терпіти образу чи приниження (буддійський термін)