孝
- дитяча шанобивість;
Етимологія
Утворюється з 耂 (старий) зверху і 子 (дитина) знизу.
Ієрогліф зображує стосунки між старшим (батьком/предком) і дитиною, позначаючи обов'язок молодшого піклуватися про старшого і поважати його.
Семантичний діапазон:
- синівська шанобливість, повага та відданість батькам і предкам (효도)
- траур, жалоба, траурне вбрання після смерті батьків (상복);
- старший син або дитина, як основний носій синівського обов'язку.
Використання у корейській мові
효도 (孝道) - синівська шанобливість, обов'язок перед батьками
불효 (不孝) - відсутність синівської шанобливості, непослух батькам
효자 (孝子) - синівська шанобливість, віддана дитина
효녀 (孝女) - шаноблива дочка
효심 (孝心) - синівська відданість, серце, сповнене поваги до батьків
Додаткові примітки
У конфуціанстві 孝 (синівська шанобливість) є однією з головних чеснот і основою морального порядку. Повага до батьків і предків розглядалася як корінь лояльності до держави і гармонії в суспільстві. Траурні обряди (носіння 孝服) після смерті батьків також вважалися важливим вираженням 孝.
- 十大弓木 (JKND)
- ⿱ 耂 子