倭

Передусім позначає Японію або давній японський народ, як видно з історичного терміну 倭國 (왜국, Wa-guk).

Однак спочатку ієрогліф мав нейтральне значення "прогинатися" або "бути поступливим", і лише пізніше став позначати Японію в китайських історичних текстах.

Фоносемантична сполука, що складається з:

人 (사람 인) - семантичний компонент, що означає "людина".

委 (맡길 위) - фонетичний компонент, що дає звук wae (середньовічно китайське ʔwa / ʔwæ) і передбачає "згинання" або "вигин".

Ієрогліф спочатку описував людину, яка згинається або вклоняється, а згодом став означати "смиренний" або "покірний".

倭國 (왜국) - стародавня Японія

倭人 (왜인) - японська людина (історичний термін)

倭語 (왜어) - японська мова (архаїчний термін)

倭寇 (왜구) - японські пірати (14-16 ст.)

В історичних корейських документах, особливо за часів Трьох Королівств і династії Чосон, 倭 було загальним письмовим терміном для позначення Японії та її народу.

Після офіційної заміни японської мови на 日本 та 和, корейські та китайські тексти також поступово перестали використовувати 倭, за винятком історичних контекстів або посилань на 왜구 (японські нападники).

У китайських історичних джерелах, таких як Хань Шу (漢書) та Вей Чжі (魏志), 倭 використовувався для позначення островів на схід від Корейського півострова - давньої японської держави, відомої як Ямато (やまと).

「倭人在帶方東南大海之中。」 (Wei Zhi Dongyi Zhuan)

"Народ Ва живе у великому океані на південний схід від Дайфану".

Однак, оскільки 倭 мало конотації "короткий" і "покірний", японці згодом шукали більш гідної самоназви.

У 670 році н.е., в період Асука, країна офіційно змінила свою назву з 倭國 на 日本 (країна Сонця, Ніппон).

Пізніші тексти періоду Нара почали використовувати 和 (화할 화) як більш нейтральний або позитивний замінник 倭, оскільки він мав те саме японське читання "ва".

Символізм і конотації:

У своєму первісному образотворчому значенні 倭 символізував людину, що схиляється або згинається, а отже, асоціювався зі скромністю або поступливістю.

Однак, коли його використовували як національний етнонім Японії, цей відтінок "зігнутості/маленькості" надав йому дещо зневажливого відтінку з погляду китайців.

Пізніша заміна 和 (гармонія, мир) на 倭 відображає культурний зсув - від нав'язаного ззовні опису ("покірний народ") до самостійно обраної ідентичності, що підкреслює гармонію та баланс.

倭 - це історія про те, як ім'я формує ідентичність.

Те, що починалося як іноземний лейбл, що означає малість або смиренність, стало символом національної гордості, перетворившись на 日本 та 和 - Країну сонця, що сходить, і Країну гармонії.

「改倭國號曰日本。」

"Вони змінили назву країни з Ва на Ніппон" (Ніхон Сьокі, 670 р. н.е.).

Таким чином, 倭 нагадує нам, що слова еволюціонують так само, як і нації, і що за одним лише ієрогліфом можна простежити трансформацію від сприйнятої слабкості до обраної гідності - від зігнутого до врівноваженого, від 倭 до 和.

Лінгвістичні нотатки:

У корейському читанні 倭 сьогодні вимовляється як 왜 (wae).

У "Хунмун Чжахо" (訓蒙字會, 1527 р.) Чое Се Чжіна воно записане як 와, що свідчить про давнішу вимову після 烏禾切 (середньокитайське wa).

Це відповідає давньояпонській фонемі わ (ва).

Таким чином, еволюція відбувалася:

Середньокитайська ʔwa → Давньокорейська wa → Сучасна корейська wae