鴦

У парі з 鴛 (원) утворює 鴛鴦 (원앙) - пару качок-мандаринок, що символізує подружню гармонію та міцну любов.

Сам по собі 鴦 відноситься до самки мандаринки, тоді як 鴛 позначає самця.

Разом вони утворюють один з найпоширеніших символів любові та вірності у східноазійському мистецтві та літературі.

Фоносемантична сполука, що складається з:

鳥 (새 조) - семантичний компонент, що вказує на значення "птах".

央 (가운데 앙) - фонетичний компонент, що надає звуку ang і вказує на центральність або рівновагу.

Таким чином, 鴦 буквально означає "птах (鳥) парної рівноваги (央)", що відповідає асоціації з качкою-мандаринкою та її партнером.

З'являється насамперед у біномі 鴛鴦 (원앙) - "качки-мандаринки", а отже, "закохані".

Поширені сполуки та похідні фрази:

鴛鴦 (원앙) - пара качок-мандаринок; ласкава пара

鴛鴦夢 (원앙몽) - мрія закоханих; любовна мрія

鴛鴦浴 (원앙욕) - ванна закоханих (досл. "ванна з мандаринками")

鴛鴦枕 (원앙침) - подвійна подушка для подружньої пари

У класичній літературі та мистецтві 鴛鴦 (원앙) символізують подружню гармонію та вічне кохання - їх завжди зображують нерозлучними парами.

Їх вишивають на весільних шатах, вирізають на дзеркалах або малюють на складних ширмах як сприятливі мотиви.

У конфуціанській та буддистській символіці пара уособлює єдність інь та ян - ідеальний баланс між чоловічим та жіночим началами, небом та землею, любов'ю та чеснотою.

「鴛鴦不獨宿，終歲常相依。」 《宋-蘇軾〈鴛鴦〉詩》

"Качки-мандаринки ніколи не сплять на самоті, цілий рік вони залежать одна від одної" (Вірш поета династії Сун Су Ши "Качки-мандаринки").

Таким чином, 鴦 - хоча і є лише половинкою пари - втілює принцип відданості, гармонії та спільної долі.

「鴛鴦于飛，畢之羅之。」 《古詩十九首》

"Качки-мандаринки літають парами - вони сплетені в сітку". (Дев'ятнадцять стародавніх віршів)

Вживається метафорично для закоханих, пов'язаних долею.

「終是天涯地角有窮時，只有相思無盡處。千秋萬歲後，誰與爲樂？鴛鴦瓦冷霜華重，翡翠衾寒誰與共？」《長恨歌 白居易》

"Через тисячу осеней, через десять тисяч віків, хто розділить його радість?

Кахлі качок-мандаринок важкі від інею, смарагдова ковдра лежить холодна -

З ким він тепер розділить її?" (Чан Ген Ге, "Пісня про вічну скорботу", Бай Цзюй, 772 - 846 рр. н.е.)

Поема розповідає про трагічну історію кохання між імператором Сюаньцзуном (唐玄宗) та його коханою наложницею Ян Гуйфей (楊貴妃).

Вона починається з їхнього пристрасного кохання в імператорському палаці в Чан'ані, далі йде їхня розлука і смерть Ян Ґіфей під час повстання Ань Лушань (安史之亂), а закінчується довічною скорботою і пам'яттю про імператора.

Тут "черепиця з качками-мандаринками" (鴛鴦瓦) означає черепицю для даху, вирізьблену або розмальовану парними качками - метафора подружньої єдності.

Але в цьому контексті образ набуває трагічного звучання:

Черепиця холодна і матова - кохання перетворилося на спогад.

Смарагдова ковдра (翡翠衾), що символізує спільне тепло і розкіш, тепер лежить невикористаною.

Разом ці два рядки стають елегією самотності:

"Дім залишився, але тепло зникло; символи любові стали реліквіями скорботи".

У пізнішій корейській літературі 鴛鴦 символізувало вірну подружню любов.

정철 (Чон Чхоль), 《사미인곡》(思美人曲):

「가던 새 본 듯이, 날아간 원앙새야,

그 누가 두어 몸을 갈라 두었느냐.

임을 여의고 홀로 잠 못 드노라.」

"Як качки-мандаринки, розірвані в польоті,

Хто розлучив вашу люблячу пару?

Я теж лежу без сну, крім мого пана".

("Пісня про прекрасну людину", автор 정철, Чон Чхоль, 1536 - 1593).

Тут Чон Чхоль (정철) - конфуціанський вчений-поет - використовує образ качок-мандаринок (鴛鴦) як символ не швидкоплинного бажання, а вірного подружнього союзу.

У його вірші вірна дружина (або віддана піддана, в алегоричному прочитанні) оплакує розлуку зі своїм чоловіком.

Образ 鴛鴦 виражає як земну прихильність, так і моральну вірність (정절) - емблема тривалої дружби, санкціонованої праведністю - двох істот, яким судилося жити і відпочивати разом, втілюючи конфуціанський ідеал гармонії між чоловіком і дружиною.

Ось другий корейський приклад, де 鴛鴦 (원앙, качки-мандаринки) з'являються не як трагічний чи куртуазний символ, а як емблема довічної подружньої гармонії в поезії, весільному мистецтві та моральних написах епохи Чосон.

「원앙금침 나란히 베고,

한밤 꿈길에 님과 웃노라.

새벽 닭 울면 눈물 젖은 이불자리.」

"Лежачи пліч-о-пліч на парчевій подушці з качками-мандаринками,

я мрію і посміхаюся з коханою всю ніч;

Але коли вранці проспіває півень, сльози намочують порожнє ліжко."

Мотив "подушки вонан" (鴛鴦錦枕) в любовній поезії та весільних звичаях епохи Чосон, анонімний автор "Чосон сідзьо" (시조), кінець 17-18 століття.

Тут 鴛鴦錦枕 (wonang geumchim, "парчева подушка з качками-мандаринками") - це не просто постільна білизна, а метафора вірного шлюбу, що означає дві голови, які спочивають разом, поєднані любов'ю та моральною єдністю.

Цей образ походить з танської поезії (наприклад, 鴛鴦瓦, 鴛鴦衾), але в Кореї він перетворився на побутову та етичну емблему - спільного життя, сповненого любові, довіри та постійності між чоловіком і дружиною.

У цьому сиджо поет висловлює ніжність і тугу в рамках законної подружньої прихильності, а не пристрасті поза шлюбом.

Таким чином, подушка 鴛鴦 символізує 정 (ніжну відданість) та 의 (праведну вірність), основні чесноти конфуціанського сімейного життя.

У літературі та живописі епохи Чосон 鴛鴦 (원앙, качки-мандаринки) стали втіленням ідеалу 부부금실, досконалої гармонії та любові між чоловіком і дружиною.

Вони з'явилися як сприятливі мотиви - вишиті на весільному одязі та постільній білизні, вирізані на скринях наречених (혼례반상기) та дзеркалах, а також намальовані поряд з квітами лотоса, символами чистоти, та очерету, символами постійності.

Прислів'я та мистецтво говорили про "원앙금침(鴛鴦錦枕)", "парчеву подушку з качками-мандаринками", що представляла собою спільну подушку закоханої пари.

За часів династії Чосон мотиви 鴛鴦 процвітали під такими назвами, як 鴛鴦圖 (원앙도) - картини із зображенням качиних пар, що кружляють над ставками з лотосами; 鴛鴦枕 (원앙침) - вишиті подушки, які дарували молодятам; і 鴛鴦錦被 (원앙금피) - парчеві ковдри, прикрашені тими ж зображеннями.

Кожен візерунок символізував гармонію між інь та янь (음양조화), вірність та вічну дружбу, а також процвітання та продовження роду.

Традиційні 혼례문 (весільні написи) та 예서 (каліграфічні благословення) часто включали такі побажання, як

「願爾如鴛鴦之比翼，白首同心。」

"Нехай ви будете схожі на качок-мандаринок, що летять крило в крило, об'єднані в серцях до сивої старості".

Ця фраза, яку часто пишуть на свідоцтвах про шлюб, ширмах для наречених і вишитих скринях з приданим, відображає, як 鴛鴦 перетворилося з поетичної метафори романтичної любові на глибоко етичну і візуальну емблему подружньої чесноти і довічної єдності в корейській культурі.