六

Походження форми ієрогліфа незрозуміле, але існує загальноприйнята теорія, що вона походить від символічної схеми, яка зображає обидві руки з трьома витягнутими пальцями на кожній з них.

Однак ця теорія вважається ненадійною, оскільки записи з доциньського Китаю (до об'єднаної імперії Цинь), від писемності на ворожильних кістках до бронзових написів, показують форми, що нагадують сучасну форму ієрогліфа 介. Існує також теорія, що пов'язує його з формою хатини (廬).

Сучасна форма ієрогліфа стала широко використовуватися після династії Цинь, яка використовувала дещо інші форми ієрогліфа, а згодом уніфікувала китайську писемність на всьому континенті.

육각형 (六角形) — шестикутник

У східноазіатській філософії число шість зустрічається в структурованих системах:

육방 (六方) — шість напрямків (схід, захід, південь, північ, верх, низ)

육친 (六親) — шість родичів

육도 (六道) — шість сфер переродження в буддизмі

육감 (六感) — шосте чуття

У даосизмі та буддизмі 六 часто позначає повноту сфер досвіду.

Гексаграми «Книги змін» (易經) складаються з шести ліній (六爻).

У «Книзі обрядів» (禮記) згадується 六藝 — шість мистецтв (обряди, музика, стрільба з лука, водіння колісниці, каліграфія, математика).

Корейська фонологічна примітка:

У корейській мові історично базове китайсько-корейське читання ближче до 륙 (ryuk).

Однак, згідно зі стандартними фонологічними правилами:

На початку слова 륙 → 육.

Після певних приголосних 륙 може з'являтися у складних формах в історичному правописі.

Сучасне стандартне вживання віддає перевагу 육.

Існують варіативні форми або омофони, такі як 陸 і 陆. Спочатку вони означали "земля" (륙) і використовуються в таких словах, як континент (大陸), суша (陸地) і легка атлетика (陸上競技).

Через схожість у вимові вони стали використовуватися як взаємозамінні.

Хоча офіційна назва - "yeoseot ryuk" ("шість рюк"), її також називають "yeoseot yuk" ("шість юк"), і в Південній Кореї використання "юк" фактично є стандартом.