糊

Фоносемантична сполука, що складається з:

米 (рис) - семантичний компонент, відображає клейстер із зернового крохмалю;

胡 - фонетичний компонент, що передає звук (호 / hú).

Первісно 糊 позначав рисову пасту, яку використовували як клей.

Семантичний розвиток:

- рисова паста;

- клей або прилипач;

- наклеювати;

- розмитий або нечіткий;

- підгоріла нижня частина їжі.

Метафоричне розширення від "пастоподібної розмитості" до "плутанини" є поширеним у сучасній китайській мові.

У корейській мові 糊 з'являється переважно в історичних або технічних контекстах.

호지 (糊紙) - наклеювати папір

도배 (塗糊) - наклеювати (обклеювати шпалерами; класичне вживання)

糊 пов'язує поняття їжі, текстури та ясності. Зберігає стійку асоціацію з рисовою пастою.

Споріднені ієрогліфи:

胡 - фонетична основа

餬 - густа каша

浆 - крохмальний клейстер

涂 - мазати

Зв'язок з 餬:

У деяких контекстах 糊 також функціонує як спрощена форма 餬 (호).

餬 первісно означав густу кашу або клейстер, демонструючи семантичний зв'язок з вареною зерновою пастою.

Під час нетривалої Другої схеми спрощення в Китаї кілька ієрогліфів, зокрема: 葫, 猢, 蝴 були тимчасово об'єднані в 胡. Пізніше від цієї реформи відмовилися.