梧

Фоносемантична сполука:

木 (목) - семантичний компонент, що означає "дерево"

吾 (오) - фонетичний компонент, що передає звук "о"

Первісне значення "певний вид дерева (парасолькове дерево)".

梧桐 (오동) - парасолькове дерево

梧葉 (오엽) - листя вутонґа (літературне)

梧庭 (오정) - подвір'я з деревами вутонґ

鳳棲梧桐 (봉서오동) - "фенікс сидить на вутоні"

梧風 (오풍) - вітер крізь дерева-парасольки (поетичне)

梧 означає дерево вутонґ (парасолька) - культурно значущий символ у Східній Азії. Хоча з ботанічної точки зору воно має точне значення, його більша важливість полягає в літературних образах, королівських чеснотах і символіці фенікса. На практиці він з'являється майже виключно у сполученні 梧桐, де реалізується його повна семантична та поетична сила.

Ієрогліф має сильну літературну та символічну вагу, особливо в класичних текстах.

У поезії 梧桐 часто викликає асоціації:

- осінь

- самотність

- розлуку

- витончений смуток

Ієрогліф має сильну літературну та символічну вагу, особливо в класичних текстах.

Класичні цитати:

《韓非子》 (Хань Фейзі)

「鳳凰非梧桐不棲。」

"Фенікс не сяде у гніздо, якщо це не дерево вутонґ".

「梧桐一葉落，天下盡知秋。」 - у стилі класичної поетичної традиції

"Коли падає єдиний лист вутонґа, всі під небом знають, що настала осінь".