娼

Фоносемантична сполука:

女 - жінка (семантичний компонент)

昌 - квітучий, процвітаючий (фонетичний компонент)

Фонетичний елемент 昌 первісно передає ідеї яскравості, достатку, процвітання. У поєднанні з 女 ієрогліф став позначати жінок, які процвітали завдяки розвагам і громадським об'єднанням, з часом звузившись до значення повії або куртизанки.

Семантичний розвиток відображає історичні соціальні структури, а не моральні судження, притаманні формуванню ієрогліфа.

У ранньому вживанні 娼 не обов'язково означав порушення закону або соціальну стигму; ця конотація посилилася в пізніші періоди, особливо під впливом конфуціанської моралі.

У сучасній корейській мові 창녀 вважається вкрай негативним словом і здебільшого обмежується юридичним, історичним або соціологічним контекстом.

娼女 (창녀) - повія

娼妓 (창기) - повія; куртизанка (історичний/літературний)

娼 ілюструє соціальну роль, а не фізичні дії.

Сучасні мови все частіше уникають ієрогліф через його стигматизуючу силу, замінюючи його нейтральними або евфемістичними термінами.

Споріднені ієрогліфи:

妓 - куртизанка; жінка-розважальниця

淫 - розпусна; сексуальна надмірність

婢 - служниця

妾 - наложниця

倡 - лідирувати у співі; артистка (спочатку гендерно нейтральний)

У досучасному Китаї 娼 зазвичай з'являвся на противагу 妓:

娼 - жінки, які отримували гроші переважно за супроводження або сексуальні послуги

妓 - жінки, які навчалися музиці, поезії, танцям та витонченим мистецтвам.

З часом відмінність розмилася, і словосполученням 娼妓 стали називати професійних артисток, особливо пов'язаних із проституцією.