堤

Семантична сполука:

土 (земля, ґрунт) - вказує на будівництво із землею

是 (правильний; прямий; належний) - передає ідею чогось зробленого правильно, впорядковано і міцно

Первісний сенс: земляна споруда, побудована правильно і міцно, щоб контролювати воду.

제방 (堤防) - насип, дамба

하제 (河堤) - річкова дамба

堤, на відміну від 堤, має на увазі контроль над повенями, побудований на землі:

壩 - велика дамба (часто кам'яна або бетонна)

岸 - природний берег річки

Символічно 堤 може позначати:

- захист

- стриманість

- межу між хаосом (вода) і порядком (земля)

У гідротехніці Східної Азії 堤 був необхідний для:

- запобігання повеней

- іригаційних систем

- захисту сільськогосподарських земель

Масштабні проекти контролю над річками Хуанхе та Янцзи значною мірою спиралися на 堤, тому в класичних текстах ієрогліф тісно асоціюється з управлінням та державотворенням.