倉

Спочатку це був піктографічний ієрогліф, що представляв невелике зерносховище або складську будівлю.

Верхня частина (亽 або 亼) зображує похилий дах зерносховища.

Середній елемент (𠁣) представляє двері або центральний отвір, через який засипають або виймають зерно.

Нижня частина (口) вказує на фундамент або основу входу, що символізує кам'яну платформу, на якому стоїть зерносховище.

Таким чином, загальне зображення - це триярусне сховище для зберігання зерна - найдавніша і найважливіша форма продовольчої безпеки в давньому аграрному житті.

У Шовень цзєцзи (說文解字):

「倉，穀藏也。象屋形。」

"倉 означає зерносховище для зберігання зерна; він являє собою форму будівлі".

Таким чином, 倉 було утворено не з семантичних чи фонетичних компонентів, а з візуальної структури будівлі, призначеної для зберігання зерна.

倉庫 (창고) - склад; комора

穀倉 (곡창) - зерносховище; комора

倉卒 (창졸) - поспішний; раптовий; несподіваний

倉皇 (창황) - схвильований; охоплений панікою

倉儲 (창저) - зберігання; резервний запас

倉糧 (창량) - зберігати зерно або провізію

冷倉 (냉창) - холодне зберігання; холодильний склад

Словник Кансі (康熙字典, том 69):

「倉，穀藏也。从人，口聲。」

"倉 означає зерносховище для зерна; його форма включає форму "людина" лише за зовнішнім виглядом, а не за значенням".

У конфуціанських та історичних текстах 倉 слугує нагадуванням про те, що стабільність серця і держави починається з повних житниць - свідчення нерозривного зв'язку між засобами до існування, доброчесністю і цивілізацією.

Книга обрядів (禮記 - 王制):

「天子有大倉，以備凶年。」

"Син Неба має великі житниці, щоб підготуватися до голодних років".

Книга Хань (漢書 - 食貨志):

「倉廩實而知禮節。」

"Коли житниці повні, люди знають пристойність і поміркованість" - класичний вислів, що пов'язує економічну безпеку з моральною стабільністю, тобто матеріальний достаток сприяє моральному розвитку - прямий зв'язок між продовольчою безпекою та соціальною гармонією.

Коментар Цзо (左傳 - 昭公元年):

「倉卒無備。」

"Його застали зненацька непідготовленим у раптовій надзвичайній ситуації" - показуючи переносне використання 倉 у значенні "раптовий" або "поспішний".

Переносне значення виникло через асоціацію між екстреним розподілом зерна та раптовою кризою, тому 倉 став позначати "термінові або несподівані ситуації".

Економічне значення:

Стародавні китайські держави утримували національні зерносховища (大倉, 中倉, 小倉), щоб регулювати боротьбу з голодом і стабілізувати ціни на зерно. Ця концепція була успадкована Кореєю, Японією та В'єтнамом за часів конфуціанського правління.

Лінгвістична примітка:

倉 часто взаємозамінюється з 蒼 у класичних текстах через фонетичну близькість (давньокитайське tsʰaŋ), особливо в поетичному або описовому вживанні (наприклад, 蒼天 = 倉天, "блакитне небо").