住
- жити, проживати, перебувати, мешкати;
Етимологія
Фоносемантична сполука:
人 (особовий радикал) - семантичний, вказує на дію людини.
主 (господар, пан) - фонетичний, що дає звук 주.
Первісне значення: "людина, що залишається на одному місці", звідси "залишатися" або "мешкати".
Контраст з 生 ("жити, бути живим"):
生 - "жити" у значенні "існувати, народжуватися, мати життя".
住 - "жити" у значенні "перебувати, проживати десь".
Використання у корейській мові
住宅 (주택) - будинок, місце проживання
住所 (주소) - адреса
住民 (주민) - мешканець, житель
入住 (입주) - вселятися, займати
住持 (주지) - настоятель буддійського храму (досл. "проживати та утримувати")
Слова, які походять від ієрогліфа 住
Додаткові примітки
У класичній китайській мові 住 спочатку підкреслювало тимчасове перебування або проживання (зупинитися, залишитися на деякий час).
Для постійного поселення надавали перевагу ієрогліфу 居.
У пізнішій народній мові 住 розширилося і стало означати більш постійне проживання, перекриваючи значення 居.
Японська мова перейняла це значення, тому дієслово 住む (すむ) пишеться з 住 у значенні "жити, мешкати".
У буддизмі 住 (санскр. sthiti) часто вживається у спеціальному значенні "перебування" або "проживання", чи то в медитативному стані, чи то в Дхармі, чи то в духовному стані (наприклад, 法住 = перебування в Дхармі).
