鑑

Походить від 監 ("дивитися, наглядати"), що спочатку означало "уважно спостерігати".

Як фоно-семантична сполука:

- 金 ("метал") - семантичний елемент, що вказує на металевий предмет.

- 監 (gam / jiàn) - фонетичний елемент, що також надає значення ("спостерігати").

Таким чином, 鑑 означає "металевий предмет для спостереження" - дзеркало, відображення.

鑑賞 (감상) - цінувати, насолоджуватися (мистецтво, література)

鑑定 (감정) - оцінка, експертна оцінка

借鑑 (차감) - робити висновки, брати за зразок

通鑑 (통감) - всеосяжне дзеркало (історична хроніка)

自省自鑑 (자성자감) - саморефлексія, самоаналіз

У Східній Азії дзеркало (鑑) стало метафорою історії як дзеркальної поверхні - вивчення минулого, щоб керувати сьогоденням.

Це значення надихнуло кілька відомих історичних книг:

- 資治通鑑 (Всеосяжне дзеркало для допомоги в управлінні), укладена Сіма Гуаном (Північна Сун).

- 資治通鑑綱目 (План і деталі всеосяжного дзеркала), скорочено Чжу Сі (Південна Сун).

- 東國通鑑 (Всеосяжне дзеркало Східної держави), укладач Со Гео Чжон (Корея епохи Чосон).

Фраза "以史為鑑" (이사위감) - "сприймати історію як дзеркало" - виражає ідею вчитися на минулому, щоб уникнути повторення помилок.

鑒 - альтернативна форма з 金 під 監.

На Тайвані: 鑑 = "дзеркало", 鑒 = "попереджати, прислухатися".

У континентальному Китаї: 鑒 було обрано як стандартну традиційну форму; спрощено до 鉴.

鑑 (старіша форма) збереглася, але є менш поширеною в китайських стандартах.